Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа I-III ст. художнього профілю №1 ім. А.С.Макаренка
Ірпінської міської ради Київської області

Суть виховання полягає саме в тому, що старше покоління передає свій досвід, свою пристрасть, свої переконання молодшому поколінню                                                                                                                  А.С. Макаренко

В житті так поталанило мені,
Що я живу в чарівнім Ірпені – 
Між соснами, ялинами, дубами,
Між кленами, березами, садами,
 
Де дятли нам вистукують роки,
Де по деревах бігають білки,
Де зранку росами вмивається трава
Й від свіжості п’яніє голова,
 
Душа співає, серце тріпотить.
І хочеться кохати, мріять, жить,
Любить життя, всіх ірпінчан любить!
 
Хай і надалі славиться Ірпінь.
Людьми прекрасними!
Хай негараздів тінь
Ніколи не прийде в наші оселі,
Щоб всі були щасливі і веселі,
Щоб літні люди, молоді і діти
Жили в достатку, впевнено на світі.
 
Щоб з року в рік красиво й урочисто
Ми всі вітали наше славне місто.

Про нас

Із покон віку усі дороги у місті чи в селі вели до храму. Була в місті Ірпені православна церква Троїцька. При старій церкві (на Троїцькій вулиці) до революції була гімназія, а за радянської влади її перетворили на народну школу, а потім – на семирічку. Місця на всіх там не вистачало, тому молодші класи вчилися у філіях. 1–2 класи навчалися на вулиці Високій (поблизу Київської) на дачі Голуба. На уроках праці з улюбленою вчителькою Ольгою Павлівною саджали квасолю, картоплю, огірки. Невдовзі дача згоріла і другий клас перевели на дачу Чоколова, яка після революції спорожніла і використовувалася лише випадково, поки її не передали Наросвіті. Навчалися на дачі Чоколова якраз у голодний період 1932–1933 років.

Зберіглася шкільна фотографія тих часів. Другий клас разом з класним керівником Ольгою Павлівною знятий у 1932 році біля школи на Троїцькій вулиці, де зараз спортивна школа. Директором школи був Кругляк Ксенофонт Іванович. Він носив залізничну форму, за що діти прозвали його Семафором Івановичем. У цій школі діти навчалися до 1936 року, там святкували випуск семирічки, а в 1936–1937 рр. усіх старшокласників перевели до нової школи № 12, що була розташована там же, де й теперішня.

Спочатку школу очолював Кругляк, але у 1938–1939 роках директором призначили Кадуру Василя Івановича. Прекрасний учитель і педагог, він викладав анатомію та фізіологію, використовував і сам писав методичні розробки. Сам директор і деякі вчителі носили залізничну форму, бо школа вважалась залізничною і українською: всі предмети велися українською мовою і атестат зрілості теж україномовний. Педколектив у школі склався кваліфікований і надзвичайно професійний. Вдячним словом хочеться згадати учителів: Бутенко Павла Свиридовича – завуча школи, історика, Шолоха Олександра Федоровича – викладача української мови та літератури, Єрмоленко Михайла Тарасовича – учителя російської мови та літератури, Анну Гросс – підмінного викладача німецької мови, Рудь Івана Яковича – хіміка, з місцевих жителів, Венгерова Віктора Вікторовича – він вів уроки фізкультури, Железняка Григорія Івановича, який прийшов у школу після закінчення Київського педінституту з червоним дипломом, вів уроки географії. Школа була кращою в Приірпінні, показовою.

Активно діяли піонерська та комсомольська організації, самодіяльність, популярний в окрузі шкільний театр.

В 1937 р. школа зробила перший випуск десятого класу, директором став Чигирин Тимофій Іванович.

В 1939 р. почалося будівництво нового будинку для школи, яке закінчилось в 1941 році. На новобудові працювали учителі та учні школи, громадськість селища. Школа збудована за типовим проектом з великою кількістю світлих класних приміщень. Будівля – одноповерхова. Перед фасадом школи побудували пам’ятник В. І. Леніну.

Директор закладу освіти

Директор закладу освіти,

спеціаліст вищої категорії, учитель методист

Заступник директора з НВР, вчитель англійської мови

Заступник директора з профільних дисциплін,

спеціаліст вищої категорії,  старший учитель

Заступник директора з ВР, учитель англійської мови

Берегине, хто ти? Тебе створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки. Ти сама Мати-природа, яка несе в світ і суть творення, і суть захисту, а через це – вічне оновлення та гармонію життя. Ось ти, чарівна квітка – пані, що береже біле, червоне та чорне зерно духу, крові та землі – плоті, готової у цю мить розлетітися (вибухнути) у космосі для зародження нового життя. Твоє віття -руки обтяжене земним насінням розвитку, але тільки ти знаєш час того магнітного помаху — засіву.
Берегиня — дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати – природа, і жінка – Мати, яка дарує світові сина, і Дерево життя, що сформувало із мороку космосу чітку систему Всесвіту. І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилася у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.
Протягом останніх років школа №1 – опорна в місті з питань навчання та розвитку учнів на основах народної педагогіки, етнографії та фольк­лору. На базі школи створе­ний унікальний музей етногра­фії України «Берегиня», який є центром художньо-естетич­ного розвитку школярів де систематично проводяться виставки дитячої творчості з декоративно-ужиткового мистецтва. Ідея створення музею належить заступнику директора з навчально-вихов­ної роботи Н.О.Сахаровій. Педагоги та батьки є безпосередніми учасниками багатопланової та творчої діяльності «Берегині», яка об’єднала всіх у справжню школу-родину. У музеї відтворено регіони України: Наддніпрянщина, Поділля, Полісся, Волинь, Слобожанщина, Західна Україна.
За роки існування етнографічного музею у школі на уроках народознавства та родинних святах побували цікаві люди: поети, письменники, композитори, артисти – представники усіх регіонів України.
За столом нашої шкільної «Берегині», за роки її існування, пригощались хлібом-сіллю понад 100 різних делегацій з усіх регіонів України, білоруського міста-побратима Молодечні, російського міста-побратима Красногорська Московської області та країн дальнього зарубіжжя: Америки, Канади, Австралії, Аргентини, Великобританії та Іспанії.
Хлібом-сіллю на столі зустрічали прекрасну літературно-музичну Богему України: поета-пісняра Вадима Крищенка (родом із Житомирщини), поета-пісняра Миколу Сингаївського (родом із Полісся), поета-пісняра Віктора Герасимова (родом із Київщини), родину поета-пісняра Дмитра Луценка (родом із Полтавщини), поета-пісняра Миколу Луківа (родом із Вінниччини), поета-пісняра Леоніда Закорданця (родом із Житомирщини), композитора Михайла Катричка – жителя міста Ірпеня (родом із Слобо­жанщини), поетесу Людмилу Покотило (родом із Київщи­ни), поета Володимира Кленца – жителя Гостомеля, поета Георгія Шмидського (родом із Житомирщини) та артистів: народного артиста України Віктора Шпортька – виконавця сучасних українських пісень на слова Вадима Крищенка та Миколи Сингаївського, заслуженого артиста України Олександра Василенка – виконавця пісень на слова Миколи Луківа та Леоніда Закордоння, артиста Андрія Миколайчука (родом із Черкащини) та юного соловейка України – українського Лоретті – Дмитра Литвинця, який 18 січня 2000 року на ювілейному шкільному святі «З ювілеєм тебе, «Берегине» (до 10-річчя етнографічного шкільного музею «Берегиня» подарував нам у «Берегиню») свою пісню-візитку «Україна – світ» на слова Віктора Герасимова
Озори мене Стала сипові
Цвіт-калиною, Берегинею –
У степи свої У дитинства сни
Поведи. Знов прийди.
Словом-піснею Приспів:
І зерниною Як Дніпро повік
Засівай добро З Україною,
І роди. Так із нею я
Назавжди.

У 1999 році пошукова група «Берегині» досліджувала художню спадщину України, рідного краю, так як в Ірпені жили і творили свої шедеври художники Ф.Г.Кричевський, М.О.Донцов, Б.М.Піаніда…
У 2005 році музей «Берегиня» з честю пройшов перереєстрацію при закладах освіти Київської державної адміністрації.
Відвідавши «Берегиню», поет-пісняр Микола Сингаївський написав:
Мов наснаги з живої криниці,
Зачерпнув я на все життя,
Побувавши в іртиській світлиці,
Збагативши думки й почуття
І скажу про Ірпінь я віднині –
Все, що бачив у цьому краю,
Тут здавен живуть Берегині,
Бережуть Україну свою.

Прозорість та інформаційна відкритість

  1. Вчителі початкових класів.
  2. Вчитель хімії.
  3. Вчитель математики.
  4. Асистенти вчителів.

Наразі заклад освіти не пристосований для надання освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами через те, що приміщення побудоване у 1939 році

Мова, якою відбувається освітній процес – українська.

В закладі вивчають англійську мову.

Нормативно-правова база

Перелік всіх важливих документів для реалізації кадрової політики та роботи управління освіти і науки Ірпінської міської ради

Дистанційне навчання

Новини

Контакти

Адреса: вул. Тургенівська, 17, Ірпінь, Київська обл., 08200
E-mail:
Тел.: (04597) 63-002