Напередодні новорічних свят

Новий Рік – свято, яке люблять усі діти без винятку. Різнобарвна мішура і запах цитрусових, яскраві гірлянди і веселі пісні, гори подарунків і зимові забави – від усього цього діти приходять в захват. Вони навперебій пишуть листи Дідові Морозу і з натхненням обговорюють, як прикрасити клас до Нового року в школі. Адже в стінах навчального закладу діти проводять більшу частину дня, тому так хочеться, щоб в класах панувала атмосфера Справжнього Свята! Ось що з цього вийшло…

«Допоможемо птахам взимку!» Створення годівнички власними руками

Зима для птахів – це велике випробовування. Дехто відлітає в теплі та багаті на корм краї, а ті, що залишаються зимувати, по-різному пристосовуються до зменшення, а то й до майже повного зникнення кормів. Тож саме вони потребують найбільшої допомоги.   Щоб допомогти пташкам взимку, ми, учні 4-В класу, провели конкурс малюнків.  А саме це і спонукало до виготовлення годівничок.

   Горобці, синички, дятли снігурі, дрозди горнуться взимку до людських помешкань в очікуванні нашої допомоги. І якщо нині ми не допоможемо їм, то хто допомагатиме нам весною й влітку у боротьбі зі шкідниками.
   Найголовніше, щоб у годівничці завжди був корм, а її конструкція не так важлива. Проте слід враховувати складні погодні умови, корм має бути захищеним від опадів та вітру. Годівнички мають надійно кріпитися до дерев чи підвіконня, не слід розміщувати годівниці на землі чи низько над нею, щоб не приваблювати котів.

  • Справжнім подарунком для пернатих є годівничка, адже підгодовування птахів сприяє збереженню чисельності видів і, крім того, дає можливість спостерігати за ними.

Поспіши, дитино мила,

Глянь на світ навкруг:

Все зима снігом покрила –

І поля і луг.

Ні зігрітись у промінні,

Ні знайти зерна,

Ось лежить там, на камінні,

Пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

Жалібно квилить:

Поможи, дитино мила,

Сю зиму прожить.

Обережно, о дитятко,

Стіл щодня змети –

І кришини перед хатку

Пташці принеси.

Діти, дaвaйте жити дружньо!

– Сьогодні ми з вами поговоримо про дружбу. Чи потрібна вона людині? – запитала у дітей 1-Б класу вчитель Ірина Володимирівна під час виховної години.

Багато хлопчиків і дівчаток легко знаходять собі друзів. Вони люблять спілкуватися, їм подобається знайомитися з новими людьми. Але є діти, яким важко знайти собі справжнього друга. Є й такі, що зовсім не вміють товаришувати. Сподіваюсь наша сьогоднішня розмова допоможе вам навчитися дружити.

Нехай дружба буде вашим найціннішим скарбом. Бережіть її, щоб ніякі проблеми чи негаразди не змогли її зломити. Я бажаю кожному з вас знайти справжнього друга, а якщо маєте такого, то дорожіть вашою дружбою – з такими побажаннями звенулася до своїх маленьких пташенят Ірина Володимирвна.

З задоволенням навчаємося…

Виховання особливих дітей вимагає особливих зусиль і терпіння.  Але це може бути винагороджено сторицею. Сучасний український вчитель має сам бути учнем. Адже розвиток — це найбільший дар для кожного. І тільки коли ми інвестуємо в кращу версію себе, зможемо приносити користь іншим. Оскільки педагогічна професія — це служіння суспільству і країні, то сучасний вчитель має постійно змінюватися і розвиватися.

В умовах пандемії вчителі змушені працювати в незвичному їм дистанційному форматі.  Життя не стоїть на місці, а рухається вперед з невідомою швидкість. Психолог закладу освіти Олена Геннадіївна Борисенко навчається щодня для того, щоб знати і допомагати іншим. Тренінги, семінари, навчання в університеті – ось мій ріст в житті, – говорить вона. Розуміючи необхідність у підвищені рівня обізнаності щодо особливостей інклюзивного навчання під час пандемії , я намагаюся долучитися до семінарів, курсів з даної теми. Сподіваюся, що набуті знання та навички я використаю за призначенням.

Чудотворець Миколай, до нас у гості завітай

 19 грудня до школи завітав Святий Миколай. Він побував у всіх класах початкової школи, побажав дітям бути розумними, чемними, працьовитими і слухняними. Ну і , звичайно, не обійшлось без солодких подарунків від Миколая.

14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Відповідно до Указу Президента України від 10 листопада 2006 року, щорічно 14 грудня вшановуємо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
14 грудня обрано не випадково, адже саме цього дня на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком та прийнято державною комісією в експлуатацію комплекс захисних споруд. Це, по суті, була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.
За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення величезного комплексу проблем, пов’язаних з використанням новітніх і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.
Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом.
Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.
Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.
Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир і спокій.

Я маю право…

«Я маю право…» Я маю право жити на землі, Творити, дихати, учитись, Примножувать багатства всі її, Своєю Україною гордитись.

Пам ятай: Реалізуючи свої права, треба намагатися поважати права інших, вміти поставити себе на їхнє місце. Спробувавши зробити це — ми побачимо, як зміниться на краще світ і люди, які нас оточують.

Новорічна композиція

Свято в житті — це як бантик на подарунковій коробці. Щоб дізнатися, що там всередині його варто розв’язати, особливо коли мова йде про Новий рік. Але ми обговоримо скоріше те, як все це підготувати, як прикрасити будинок до свята і зробити новорічну композицію своїми руками.

8 грудня 2020 року в приміщенні ІЦПО відбулося відкриття міського етапу Всеукраїнської виставки – конкурсу дитячих робіт «Новорічна композиція». Учасниками виставки – конкурсу стали учні закладів загальної середньої та позашкільної освіти. Наша робота представлена в номінації новорічна композиція. Створили цю красу керівник Чернятинська Олена Дмитрівна та учениця 8-А класу Писанка Єлизавета.

Розмаїттю дитячої фантазії немає меж. Наша робота буде направлена до ЦТДЮК для участі в ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської виставки у м. Біла Церква.

Допомога воїнам АТО

Безкорислива практична допомога своєму ближньому в усі часи являла собою фундамент доброти і людяності.

В нашому закладі за останні декілька років склалися добрі традиції благодійництва: щороку на початку грудня учні, батьки та вчителі збирають і відправляють смаколики, теплі шкарпетки, малюнки нашим героям на передову.

У коробки з подарунками діти вкладали і свої малюнки, і листи з привітаннями та побажаннями миру.

Величезна подяка всім учасникам акції “Краплинки добра для героїв АТО”! Адже події останніх років довели, що український народ неможливо подолати.

МИ за життя, МИ проти СНІДУ!

З метою формування здорового способу життя, підвищення рівня обізнаності учнів про ВІЛ/СНІД та його профілактики учнівське самоврядування 1 грудня провели серед учнів старших класів усний журнал «СНІД. Хто попереджений – той захищений» та акцію «Ми проти ВІЛ/СНІДу». До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у закладі було проведено конкурс малюнків та плакатів “Молодь проти СНІДу”, у якому взяли участь учні 1-10-і класи. Діти проявили творчий підхід до створення тематичних плакатів та малюнків.