Правильний додекаедр

Правильний додека́едр (від грец. δώδεκα — дванадцять і грец. ἕδρα — грань) — правильний дванадцятигранник, об’ємна геометрична фігура, поверхня якої складена з дванадцяти правильних п’ятикутників. Кожна вершина додекаедра є вершиною трьох правильних п’ятикутників. Таким чином, додекаедр має 12 п’ятикутних граней, 30 ребер і 20 вершин (у кожній сходяться 3 ребра). Сума плоских кутів при кожній з 20 вершин рівна 324°.

Деякі з правильних та напівправильних тіл зустрічаються у природі у вигляді кристалів, інші – у вигляді вірусів, чи найпростіших мікроорганізмів. Наприклад кристал піриту ( FeS ) – природна модель додекаедра.

Вірус поліомієліту має форму додекаедра.

Властивості

  • Усі двадцять вершин додекаедра лежать по п’ять у чотирьох паралельних площинах, утворюючи в кожній з них правильний п’ятикутник.
  • Двогранний кут між будь-якими двома суміжними гранями додекаедра дорівнює arccos (-1 / √5) ≈116 °, 565.
  • Сума плоских кутів при кожній з 20 вершин дорівнює 324 °, тригранний кут дорівнює arccos (-11 / 5√5) ≈2,9617 стерадіан.
  • У додекаедр можна вписати куб так, що сторони куба будуть діагоналями додекаедра.
  • Додекаедр має три зірчасті форми.

Ось з таким цікавим додекаедром знайомляться учні 6-А клас уна уроках математики.

ВСЕУКРАЇНСЬКА Олімпіада – "ОСІНЬ 2021"

Мета: активізувати пізнавальну діяльність та навчальну мотивацію, узагальнити набуті теоретичні знання і закріпити пройдений матеріал.

Всеукраїнська дистанційна олімпіада «Всеосвіта – Осінь 2021» прямує до рекорду!

Так-так, саме до рекорду. Цієї осені «Всеосвіта» разом із тисячами українських учнів сподівається увійти у Книгу рекордів України як онлайн-олімпіада з української мови, яку пройде найбільша кількість учасників.

Ми спробували і у НАШ ВИЙШЛО. Учні 5-А класу отримали дипломи. ВІТАЄМО!!!

ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ?

Одним з основних завдань Закону є удосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях; створення умов для освіти особи упродовж життя (запровадження таких видів освіти як формальної, неформальної та інформальної); удосконалення нормативно-правової бази освіти, у тому числі розроблення новітніх програм, зорієнтовних на модернізацію системи перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників навчальних закладів тощо.

Стаття 36 проекту Закону присвячена академічній доброчесності.  

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право;
  • надання достовірної інформації про результати досліджень та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливим освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їх індивідуальних потреб і можливостей);
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право;
  • надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності.

4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин

Сьогодні, 4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення

Ідея Міжнародного дня тварин була вперше проголошена німецьким письменником та зоозахником Генріхом Циммерманом. Він організував вперше громадські зібрання з цієї нагоди 24 березня 1925 року у Берлінському палаці спорту. А вже у 1931 році міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня всесвітнім днем тварин. Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4-го жовтня 1226-го року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин.

Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин. У 1981 році створено Всесвітнє товариство захисту тварин, у складі якого більше 300 організацій з усього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім’ї.  

В Україні День захисту тварин святкується починаючи із 2000 року.