Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи, широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна і журавель у небі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама й тато й вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.
Україна… В одному вже тільки цьому слові звучить ціла музика… Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю… Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медові
та молочні ріки…
Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять золоті зорі. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Як ніякий інший народ, українці заплатили за своє право на волю мільйонами життів своїх синів і дочок.
Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Колись Україна була поділена на дві частини, нині є одна Соборна українська держава, єдиний народ, єдина нація.
22 січня — День соборності України. Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки й Західної Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Мої нескінченні дороги
Сплелися, мов доля моя,
Я знову вернув до порога,
Де батьківська рідна земля.
Країно моя — Україно,
Ще пращурів пам’ять жива,
Знайома тут кожна стежина,
І сонце мене зігріва.
Хай пісня твоя, Україно,
Злітає, як птах у блакить,
А мова твоя солов’їна
У кожній оселі звучить.
Учні 8-А, 9-А та 10 класу провели виховні години на дану тему.
