Якщо ви маєте вогонь знання, дайте іншим запалити від нього світильники.
Томас Фуллер
Самоосвіта педагога – це свідома робота над удосконаленням своєї особистості як професіонала, адаптація своїх індивідуально-неповторних особливостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності і безперервне удосконалення якостей своєї особистості.
Самоосвіта – це свідомий рух від:
Я – реального (визначити свої сильні і слабкі сторони)
Я – ретроспективного (яким я був у минулому)
до:
Я – ідеального (відповідність сучасним вимогам)
Я – рефлексійного (самоусвідомлення свого самовдосконалення)
07 жовтня в закладі освіти пройшло засідання МО вчителів початкових класів, на якому розглядалося питання: як оцінювати учнів 3-4 класів НУШ – методичні рекомендації; про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого та другого класів.
Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації оцінювання учнів 3 та 4 класів, які вчаться за новим стандартом.
Вони є в наказі №1146 від 16 вересня, опублікованому на сайті МОН.
Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.
“Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”, – пояснюють в міністерстві.
Формувальне оцінювання здійснюється через:
- педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
- аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
- оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
- застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.
“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.
В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“, – наголошують у відомстві.
Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.
“У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр)”, – пояснили у МОН.
У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.
Наскрізні уміння позначаються словами:
- “має значні успіхи”;
- “демонструє помітний прогрес”;
- “досягає результату за допомогою дорослих”;
- “потребує значної уваги і допомоги”.
Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.
Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.
Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у школі.
